Знаменник

21 березня 1769 року в угорському місті Мішкольц, в сім’ї бідняка-кравця народився Дойко Габор, який прославив свій народ своєю поезією, викладацькою діяльністю та перебуваючи в лавах духовенства.

Навчання розпочав тут таки в Мішкольці де помітили кмітливого хлопця і запропонували продовжити навчання в духовній семінарії міста Еґер. Незабаром навчався в Кошіце, а потім в Будапешті. Вільно володів латинською, грецькою, німецькою, італійською мовами, писав ними вірші та перекладав французькою, словацькою, англійською та єврейською мовами.

Завдяки своїй перекладацький діяльності, а саме перекладу Овідія, познайомився з Ференцом Козінці в 1790 році, а вже у 1791 році його висвятили на священика. Не скривав своїх передових політичних поглядів та переконань, під час проповідей викликав гнів серед вищого духовенства. Залишивши свою роботу переїхав на викладацьку посаду в місто Сіксо, потім до Ловча в католицьку гімназію. Тут познайомився зі своєю дружиною Жужанною Рейх. Одруження не принесло йому жаданого щастя . Молода пара переїхала в Ужгород в 1795 році, а вже наступного 1796 року молодий, талановитий поет помер від сухот.

Завдяки старанням його друга Козінці, була видана збірка поезій в 1813 році.

Ми, вдячні нащадки, пам’ятаємо про цю світлу постать. В Ужгороді, у дворі хімічного факультету знаходиться прекрасний пам’ятник Габорові Дойко. Сюди дуже часто приходять учні ЗОШ №10 імені Дойко Габора.